Konstantin Romanenko

New edition of ao/ota fractions classification

Статтю присвячено новій класифікації переломів згідно з принципами АО (Arbeitsgemeinschaft Fиr Osteosynthesefragen) і ОТА (Orthopedic Trauma Association). Наведено коротку історичну довідку про створення та поширення класифікації переломів довгих кісток. Пояснено, яку мету ставили перед собою автори останнього компендіуму та що спричинило зміни в класифікації. Описано підстави, через які вилучено з класифікації діафізарні переломи типу В1 і С1, зміни в розподілі переломів проксимального відділу плечової та стегнової кісток. Новим став підхід до класифікації ушкоджень двокісткових сегментів. На сьогодні переломи кісток передпліччя класифікують окремо один від одного, але при цьому переломи як ліктьової, так і променевої кісток розподіляють згідно зі стандартними підходами до класифікування переломів довгих кісток. Показано застосування характеристик-кваліфікаторів для позначення ушкоджень Monteggia та Galeazzi. Схожим є підхід до класифікації переломів кісток гомілки. Принципово новими частинами класифікації є універсальні модифікатори та характеристики. Автори навели приклади як ці нововведення допомагають простіше, але точніше охарактеризувати ушкодження кістково-м’язової системи. Подано класифікацію вивихів у різних суглобах як за наявності перелому, так і за його відсутності. Указано, до якої локалізації та виду ушкодження слід відносити ізольовані переломи внутрішньої кісточки або заднього краю великогомілкової кістки за умов інтактної (43В) та зламаної малогомілкової (44). Зауважено на зміні форми запису різноманітних переломів (відсутність дефісу, поява нових позначок у квадратних і круглих скобках). Наведено новітні підходи до рубрикації ушкоджень ділянок, які поєднують декілька кісток, наприклад, кисті та ступні. Подано назви класифікацій, які увійшли в компендіум-2018, а саме: перипротезних переломів, ушкоджень відділів хребта, грудини, ребер, лопатки, тазового кільця та крижів.

Structural peculiarities of m. quadriceps of femur in experimental rats in the conditions of femur deformity forming

Stable posttraumatic deformities of long bones lead to changes in interrelationships in damaged segments that could cause dysfunction of muscles and ligaments, joint surface integrity and range of motion in limb joints. The goal: to investigate in experiment on rats the structural peculiarities of muscles adjacent to peak of posttraumatic femur diaphysis deformity. Methods: varus deformity on the level of middle third of femur diaphysis was simulated on 15 white mature rats (age at the beginning of study — 6 moths). Preshaped K-wire (with appropriate size and angle 35°) was inserted in the intramedullary canal after transversal osteotomy to create deformity. Euthanasia was performed 1, 3 and 6 moths after operation followed by histological investigation. Results: 1 month after deformity modeling the most severe destructive changes were noticed in muscle fibers adjacent to the peak of deformity on convex side. Tortuosity, swelling, loss of cross striation, nucleus pycnosis with their migration towards the center of fibers, edema of endomysium and perimysium were found. The severity of destructive changes decreased at the distance of the zone of deformity modeling. 3 months after operation the most severe destructive changes in muscle fibers were observed on the convex side of deformity as well. 6 months after deformity modeling on the both convex and concave sides of deformed bone the structure of muscle fibers generally corresponded to the structure of muscle structure of intact animals of appropriate age. The absence of difference in the structure of muscles on convex and concave sides of deformity on this term caused by their restructuring as a reaction to prolonged stress. Conclusions: structural-function peculiarities of the muscle of injured extremity should be taken into consideration while planning the tactics of treatment of long bones posttraumatic treatment.

Mathematic modeling of the influence of femur malalignment on the bearing of lower extremity joints

The forming of posttraumatic deformity of long bones is accompanied with development of secondary changes in all tissues of injured segment. Theoretically the redistribution of bearing areas, osteoarthritic changes and restriction of range of motion in adjusted joints can appear. Usage of mathematical modeling allows creating 3D models of biological objects and reveals main tendencies of the changes of their stress-strain status. The goal: to work out the mathematical model of lower extremity and to study, using the model, the influence of varus extraarticular deformity of femur on stress distribution in knee, ankle and subtallar joints. Methods: mathematical models of lower extremity under normal conditions and under conditions of femur varus deformity (45°) in middle 1/3. Exertion according to Mises was a criterion to assess stress-strain status. The modeling was performed using the system of automated designing SolidWorks and calculation of stress-strain status – program complex CosmosM. Results: in knee medial condyle of femur appeared more overloaded under the conditions of femur varus malalignment and corresponding area of bearing of proximal tibia (26.9 vs 4.9 MPa under normal conditions). Double increase in strain was observed on lateral edge of knee joint (6.1 vs 3.4 Mpa). On the level of ankle joint almost triple increase in stress-strain status was observed on lateral parts of both tibia and talar. Conclusion: varus malalignment of femur provokes severe increase in tension in femur and tibia, imbalance in tension significance on medial and lateral sides of these bones with its prevalence on medial side, and severe increase in tension value on medial side of bearing areas of knee joint.

Alphacalcidol in bone regeneration

У роботі представлені результати експериментального дослідження тварин з травматичним ушкодженням стегнової кістки, а також наведено узагальнений аналіз результатів лікування альфакальцидолом (препарат «Альфа Д3-Тева») 35 пацієнтів з порушеним репаративним остеогенезом. Встановлено, що у тварин із модельованим остеопорозом препарат стимулює кісткоутворення в ділянці травматичного ушкодження порівняно із нелікованими щурами. Проксимальніше зони травматичного ушкодження відмічено збільшення товщини та кількості кісткових трабекул, покращення остеоінтеграції губчастої кістки з компактною, зниження відношення об’єму ерозованої кістки до об’єму кісткових трабекул порівняно з тваринами з модельованим остеопорозом без лікування. За умов лікування пацієнтів альфакальцидолом позитивний ефект було досягнуто в 94 % випадків. Прогресування остеопенічного синдрому в сегменті скелета, розташованому вище ділянки травматичного ушкодження, не встановлено. Виявлено підвищення мінеральної щільності кісткової тканини. Толерантність до препарату на підставі об’єктивного обстеження та опитування пацієнтів розцінена як хороша.

Prevalence of bone fractures and results of their treatment in Ukraine (a clinical-epidemiological study)

Выполненное исследование основывается на материале, полученном при анализе 2358 анкет, которые были заполнены 126 врачами ортопедами-травматологами разных лечебных учреждений 24 городов Украины. Проанализировано 2819 переломов за период 2008–2009 гг. Авторами установлено структуру распределения переломов верхних/нижних конечностей и костей туловища, время оказания квалифицированной медицинской помощи, методы лечения и виды фиксации, результаты лечения. Также проведен сравнительный анализ клинической эффективности разных видов остеотропной терапии. Полученные результаты авторы считают необходимым принять к сведению при внедрении стандартов лечения и остеотропной терапии.

Methods for modelling femoral diaphysial deformities in rats

The purpose of the present work was to create experimental models of posttraumatic femoral diaphysial deformities in laboratory rats. The authors developed and described models with use of intraosseal (stable and unstable osteosynthesis) and external pin-rod (stable osteosynthesis) fixing devices in detail. The developed experimental models can be used for studying structural-functional changes in injured segments in presence of posttraumatic diaphysial deformities.

Mistakes and complications in treating broad feet with a valgus deviation of the great toe

The article describes the typical mistakes, which are made in treating patients with a spread anterior part of the foot combined with a valgus deformity of the great toe. Attention is focused on such complications as a relapse of the deformity, a jatrogenic varus deformity of the great toe, some rigidness of the great toe, the presence of plantar callosities. The following mistakes were analysed: performance of palliative surgical interventions, underestimation of the angulation of the articular surface of the first metatarsal bone head, technical failures during corrective osteotomies, mistakes during McBride procedure, and shortcomings at the postoperative period

Mathematical modelling of diaphyseal deformities of the long bones

The article contains results of mathematical modelling for an angular deformity of a monoaxial segment. Peculiarities in the tension of a soft-tissue component in two kinds of the deformity correction (depending upon the application of forces) and results of the initial deformity severity (from 5 до 50o) are shown.

Functions and kinds of plates and screws in modern osteosynthesis

The article contains information about devices for external fixations, namely screws of plates. Different kinds of plates and screws were characterized; particular attention was paid to differences between their design and functions. Dependence of implants upon the way of their use was characterized.

Mistakes and complications in orthopaedic-traumatological practice

On the basis of a study of literature data and their own researches, aimed at revealing the states, which produced negative effects on bony union processes, the authors analysed mistakes and complications, which caused dysfunctions in the locomotor system and restricted vital activity of patients with different injuries of their bones and joints, as well as after surgical interventions on patients with orthopaedic pathologies. A conclusion is made about a necessity to increase the material and technical basis of medical-prophylactic institutions, reform medical education and training of personnel with introduction of European educational and professional standards.